Дмитро Панченко родом з з села Соколівське Кіровоградського району. Останній час проживав разом з родиною в с. Ганінське, що недалеко від обласного центру.

Закінчив Кіровоградський медичний коледж імені Є. Й. Мухіна. Працював фельдшером, Ганнинський ФАП, Крупська сільська рада Кіровоградського району.

Мобілізований літом 2014-го, санітарний інструктор розвідувальної групи спеціального призначення, 3-й окремий полк спеціального призначення.

35-річний санітарний інструктор 3-го окремого полку спеціального призначення довгий час вважався безвісти зниклим його тіло ідентифікували з допомогою ДНК-аналізу.

Загинув 29 серпня 2014 р. під час виходу з Іловайського котла т.зв. “Зеленим коридором” на дорозі поміж с. Многопілля – с. Червоносільське. 3 вересня 2014 р. тіло Панченка Д.М. разом з тілами 96 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. 16 жовтня 2014 р. тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпропетровська, як невпізнаний герой. Був упізнаний за тестами ДНК. Перепохований в березні 2015 р.

У Дмитра залишилися батьки, брат, дружина та двоє дітей, син і донька.

Похований на Алеї слави Ровенського цвинтаря у Кропивницькому.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня.