Після невдалої спроби незаконних бандитських формувань помститися українським військовим, через пару днів на територію бази зберігання стрілецької зброї в селі Парасковіївка висадилася рота 79-ї аеромобільної бригади на чолі з полковником Гриценко Сергіем Івановичем – заступником начальника ЦБТУ ЗСУ. Десантники незабаром були перекинуті для охорони артемівських складів, проте пробули недовго і незабаром були відправлені далі – в бік Луганській області.

Ці три дні стали для місцевих терористів напруженими – дізнавшись про появу десанту, бойовики розбіглися. Десантники постійно проривалися зачистити місто, причому до складу посиленою роти входив навіть мінометний взвод. Натомість миколаївських десантників замінив спецназ ВСП зі Львова та Вінниці. Після приїзду полковника Гриценка Сергія Івановича, всі пости посилили (по дві-три людини). Також , спецназ виділяв резервну групу. Приблизно 16 червня 2014 року прибула зведена група (близько десятка бійців) 80-ї аеромобільної бригади. Пізніше саме вони потраплять в саме пекло – оборона Луганського аепорту.
З постачанням також було не все так просто,як розповів один із офіцерів бази: “Перекидання особового складу та боєприпасів здійснювалася через базу зберігання стрілецької зброї в селі Парасковіївка. Вертушка доставляла їм боєприпаси, ми приїжджали і забирали їх собі. При цьому місто було під контролем так званих ДНР. В один з таких днів ми поїхали за боєприпасами в село Парасковіївку на базу зберігання стрілецької зброї. Від’їхали від частини недалеко і поступила команда – всі назад. Всі повернулися. Як нас повідомили, група розвідників виявила засідку – на шляху проходження з боєприпасами на нас чекало близько 10 осіб з РПГ і стрілецькою зброєю. Було прийнято рішення перечекати до ранку і о 05:00 їхати . Коли ми подзвонили в нашу частину та попередили про наш виїзд то о п’ятій ранку нас знову чекали незаконні бандитські формування . А вдень, без попередження про виїзд, дісталися без проблем “.