Шість років тому в першому бою за Савур-Могилу загинув Євген Бурко (ФОТО)
Шість років минуло від дня загибелі заступника розвідгрупи 3-го ОП СпП ім. князя Святослава Хороброго Євгена Бурка. Військовослужбовець загинув 12 червня 2014 року поблизу Степанівки Шахтарського району Донецької області.
На цвинтарі села Вільного Кропивницького району зібрались батьки та рідні, бойові побратими Євгена. Присутні поклали квіти до пам’ятника військовослужбовцю.
Євген Володимирович Бурко народився 8 липня 1991 року у селі Вільному. У 2008 році закінчив загальноосвітню школу. В роки навчання систематично брав участь у районних олімпіадах, різноманітних конкурсах та спортивних змаганнях. По закінченню школи хотів вчитись на юриста, але через хворобу матері вирішив влаштуватись на роботу та допомогти батькам. Працював вантажником на ринку, а пізніше — оператором на заправці.
Восени 2009 року Євген пішов на строкову службу. Прослуживши дев’ять місяців в лавах 3-го полку, підписав контракт. У 2012 році одружився. А у 2013 році йому присвоєно військове звання сержант. Вступив на заочне навчання, прагнув стати офіцером.
З весни 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Вранці 12 червня 2014 року спецпризначенці 3-го полку супроводжували військову колону десантників 79-ї аеромобільної бригади під час прориву укріпрайону противника біля висоти Савур-могила. Близько 10:00 колону українських військових із засідки атакували російські терористи. Спецпризначенці їхали у передовій дозорній групі і першими прийняли бій, в ході якого сержант Бурко отримав поранення, але продовжував вести вогонь у відповідь. Побратими Євгена витягнули його з поля бою та намагалися врятувати життя товариша, але всі спроби були марні. За чотири години бою, за підтримки артилерії та вертольотів, вогонь противника було подавлено, але надійшов наказ відступити. Це був перший бій за висоту Савур-могила.
16 червня Євгена Бурка поховали на кладовищі рідного села Вільного. У Євгена залишились батьки Володимир Миколайович та Людмила Павлівна, дружина Аліна та дві доньки, Аня і Марина. Молодша дочка народилася у жовтні 2014 року, вже після смерті батька, з пологового будинку її забирали спецпризначенці, товариші Євгена по службі.
19 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, Євген Бурко нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). На школі, де навчався Євген, встановлено пам’ятну дошку на його честь.